Давайте рассмотрим один из ключей Царства –СЕМЯ! В евангелие от Мк.4 главе сказана притча о сеятеле. Иисус предупреждает в 13 стихе. Если не понимаете этой притчи, не сможете вообще уразуметь Евангелие. Все в Царстве Божьем основано на принципе этой причти. Это фундаментальный принцип для разумения других притч. Итак, слово Божье – семя! Книга Библия – это книга семян, которые должны попасть в нужную почву – твое сердце. Первое о чем хочется сказать – качество семени. Уверовать без Евангелия не возможно. Это все понимают. Но после небольшой пропитки Евангельской истиной сеется новое семя (мертвое). И поэтому первое семя остается без плода т. к. не успевает прорости, а тем более превратится в « дерево». Теперь к притче. Очень нелегко поместить семя в сердце верующего, но во много раз труднее обеспечить рост его. Служитель должен много постится, молится, и служить новообращенному пока семя даст всходы. Конечно, не все зависит от пастыря, но пока откинем ответственность самих новообращенных. Первая почва, это люди, не разумеющие слово. Сатана, без проблем ворует то, что человек не понял. Следующая почва, это люди уразумевшие слово. И даже с радостью принявшие его. Но после гонений, утеряли. Нет корня, подул ветер испытаний, пропало. Например, понял суть исцеления, но вдруг заболел. Как только семя попадает в сердце приходят гонения. Вы скажете я три года с Богом никаких гонений. Это только потому, что в вас нет семени Евангелия. Третий тип, заботы века сего или посвящение тому же, чему посвящен мир. Глушат проросль и остаются без плода. Я очень много говорю об этом, не хочется повторяться. Много семян пропадает по причине выкапывания. Получил откровение и тут же поделился с другим верующим (выкопал) – пропало. Часто откровение данное тебе, ты переадресуешь другому – пропало. Пришел за советом, а Бог ли это сказал – пропало. Максимум на, что хватило, два дня размышления и переключился на другое слово – пропало. Всходы это когда ты вынашиваешь семя, сокрытое в твоем сердце. И никто об этом не знает, кроме Бога и дьявола. И только многократно исполняя это слово (живя по нему) и делая его плотью (живым через тебя) будет плод. Часто получив семя, хочется новое, большее – пропало. Завязал спор, доказывая откровение – пропало. У сатаны много своих в церкви, а ты думаешь это горячий верующий. Иногда церковь посылает новообращенных на Евангелизацию (войну) – пропало. Есть время, когда семя должно быть сокрыто и оберегаться не только тобою, но и твоим пастором (пост, молитва и т. д.) Чтобы появились всходы, вначале семя пускает корни. И только потом растет вверх. Всем ясно, что необходимо время и терпение. Чтобы семя в тебе проросло, кто-то должен «заплатить». Павел говорит о муках рождения, доколе не прорастет в подопечных Христос (слово-семя Евангелия). Часто гонения в жизнь пастырей приходят из-за того, что в подопечных появилось семя. Конечно посвящение, жизнь без греха и обиды задача самого новообращенного. Естественно домашние (неверующие) или окружение могут помогать бесам, глушить всходы. Тем не менее, чтобы взращивал Бог. Кто-то должен насадить семя, и возможно он же поливать (молитва, пост и т. д.), чтобы возрастил Бог! Воля Божья для тебя прописана в слове Божьем. Но, понимание ее зависит от количества, растворенного в тебе слова, и понимания Евангелия в целом. Если хочешь быстрее уразуметь Волю Божью на твою жизнь, необходимо больше пребывать в слове. И, конечно же, размышлять над ним. Это далеко не все, но начни с этого и неожиданно для себя в мгновенье придет понимание для чего тебя родил Бог! АМИНЬ!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.